Скловата та аерогель є двома матеріалами, які найчастіше порівнюють, коли йдеться про ізоляцію паропроводів. Якщо враховувати тільки ціну за одиницю, скловата значно дешевша; однак, враховуючи довгострокові-втрати тепла та витрати на обслуговування, загальний результат часто дивує. Ключ до правильного вибору полягає в температурі середовища та конкретних умовах місця.
Скловата - це зрілий матеріал з довгою історією застосування; його максимальна застосовна температура становить приблизно 350–400 градусів, а його теплопровідність коливається від 0,033 до 0,040 Вт/(м·К). Його головними перевагами є низька вартість, стабільне постачання та налагоджена технологія встановлення. Але не менш очевидні його недоліки: при тривалому впливі високих температур він схильний до осідання і усадки, що створює порожнечі у верхній частині шару утеплювача і призводить до різкого стрибка тепловтрат. Крім того, скловата чутлива до вологи та вібрації; після вологості його теплоізоляційні властивості різко погіршуються. Отже, він найкраще підходить для прямих ділянок труб, розташованих у сухих, стабільних середовищах із помірними температурами.
Аерогелевий фетр – це високо{0}}ефективне рішення, яке набуло популярності в останні роки. За температури навколишнього середовища його теплопровідність може становити лише 0,018–0,021 Вт/(м·К); він витримує довготривалу -температуру понад 650 градусів і не осідає, є гідрофобним і має високу міцність на стиск і розтяг. Його найбільша цінність полягає в здатності досягати еквівалентних ізоляційних характеристик із набагато тоншим профілем-для того самого трубопроводу скловата може потребувати товщини 80–100 мм, тоді як для аерогелю потрібно лише 20–30 мм. Це робить його незамінним вибором у ситуаціях, пов’язаних із обмеженим простором, складною конфігурацією клапана та коліна або наявністю вібрації. Основним недоліком є те, що ціна за одиницю приблизно в 5-8 разів дорожча за скловату.
Отже, як визначити фактичний процес закупівель? Якщо температура пари не перевищує 350 градусів, трубопровід складається в основному з довгих прямих ділянок (заглиблених або надземних), а проект чутливий до початкових інвестиційних витрат, скловата є економічно обґрунтованим і раціональним вибором. Навпаки, якщо температура перевищує 400 градусів або якщо трубопровід розташований у вологому середовищі, із -високою{3}}вібрацією чи-обмеженим простором, використання скловати ймовірно призведе до частих потреб у технічному обслуговуванні та надмірних втрат тепла, що зрештою призведе до підвищення загальних витрат протягом життєвого циклу. Більш поширеним і ефективним підходом у таких випадках є використання композитної структури ізоляції: використання внутрішнього шару аерогелю для забезпечення високо-температурної стійкості та запобігання осіданню, водночас використання зовнішнього шару скловати для зменшення витрат-, таким чином досягаючи оптимального балансу між вимогами до продуктивності та бюджетними обмеженнями.